«Якщо Путін захоче повернути Януковича на царство, все можливо». Російські ЗМІ про Україну

У газеті "Известия" такий собі "експерт Фінансового університету при уряді РФ" Денис Денисов стверджує, що "Зеленський різко змінює свої плани на майбутній саміт у Швейцарії" і тепер там "новими ключовими наративами стають цілком собі дискусійні три теми"...

«Формат для тиску»

"Менше місяця залишається до заходу, запланованого у Швейцарії і присвяченого створенню "принципово нового" формату для тиску на Російську Федерацію. Тільки, як виявляється, підготовка конференції (форумом її вже навіть офіційно не називають, оскільки левова частка країн буде присутня формально, не на рівні глав держав) стикається з дедалі новими і новими труднощами. Тепер уже в організаторів немає жодної надії, що буде ухвалено загальний, узгоджений усіма учасниками документ, у якому будуть відображені всі пункти так званої формули миру Зеленського. Новими ключовими наративами стають не припинення конфлікту і прийняття Росією капітулянтських вимог згідно із зазначеним планом, а цілком собі дискусійні три теми щодо свободи судноплавства, ядерної та енергетичної безпеки, а також обміну полоненими і повернення дітей. Здавалося б, чому знову все встало догори дриґом, ключові документи так далекі від початкових позицій України і країн, що її підтримують. Насправді все, як завжди, стає очевидним для тих, хто розуміє контекст того, що відбувається", - інтерпретує ситуацію на свій лад "експерт" Денисов в "Известиях".

І переходить до "оцінки" українських ініціатив.

"...Одразу слід сказати, що кожен пункт адресований конкретній країні або групі країн, яких колективний Захід і Україна хочуть приєднати до свого табору. Щоб уже зовсім це не виглядало нерозумно і банально, кожна позиція наділена оболонкою інтересу України, але головна мета - вплинути на позицію контрагента(ів). Отже, перша позиція стосується Туреччини. Незважаючи на те, що ця країна - член Північноатлантичного альянсу, Анкара часто дозволяє собі вести політику, виходячи з національних інтересів. У результаті після початку СВО турецька сторона не стала розривати відносини з Росією, а з огляду на поточну ситуацію постаралася максимально отримати вигоду. Слід нагадати, що під час конфлікту в Донбасі, Туреччина, наприклад, була ключовим імпортером за низкою товарних груп з ЛНР і ДНР. Вона вкрай зацікавлена в забезпеченні свободи і безпеки судноплавства, особливо в Чорному морі, оскільки це приносить прибуток для турецької держави. При цьому відомо, що Туреччина залишається майданчиком для неформальних контактів з цього питання останні місяці. Коли ж Зеленський говорить про глобальну продуктову безпеку і взаємозв'язок з інтересами України щодо свободи судноплавства, він просто бреше, тому що експорт продовольства цієї країни через море зараз становить менше 10%", - запевняє московський "експерт".

"Другий пункт - це ядерна та енергетична безпека. Як пояснює український президент, цей пункт потрібен для того, щоб зупинити удари по критичній інфраструктурі з боку Росії. Але до чого тут ядерна компонента? Хіба Росія завдає ударів по трьох атомних станціях України? За весь час СВО такого навіть відчайдушні київські пропагандисти не придумали. Насправді все пов'язано з Китаєм. Колективний Захід і Україна прекрасно розуміють, що саме КНР у сучасному світі вважається домінантною державою, яка виступає за максимальне дотримання безпеки у сфері ядерних технологій і наслідків їх застосування. Саме цією проблематикою організатори заходів щодо "формули миру Зеленського" спочатку й зазивали китайських представників. І ось тепер спостерігається чергова спроба обдурити, підставити одного з найближчих і вже точно найважливішого стратегічного партнера Росії", - відверто спотворює реальність Денисов.

"І третій пункт стосується обміну полоненими і повернення дітей до своїх рідних. Він адресований до країн Перської затоки, які впродовж усього періоду СВО вносять важливий внесок у процеси гуманітарного характеру, відкрито не стають на одну чи іншу сторону, тим самим зберігаючи для себе можливість бути посередниками", - просто констатує "експерт".

"Вкотре можна тільки дивуватися нехитрим конструкціям офісу президента України, зокрема, його голови Андрія Єрмака. Але бачиться, що як з'явилися подібні виверти, так вони і будуть забуті", - підсумовує "есперт" Денисов, явно не впевнений у своєму передбаченні.

«Не можна бити, а вони б'ють...»

Прокремлівська газета "Московский комсомолец" обурюється, що Росія в Україні "не управляє ескалацією". Газета картинно вимагає від Кремля з цього питання, так би мовити, "ясності".

"6 травня МЗС Росії офіційно заявило послу Британії, що Росія в разі реалізації погроз Лондона щодо ударів Києва британською зброєю по території РФ має право на удар по британських об'єктах в Україні та за її межами. А чому британцям не можна, якщо чехам можна? Може, посла Чехії окремо викликати і суворо йому вказати? Допоможе? Або може визначитися вже, де закінчуються кордони Росії, які ніде не закінчуються? Ну ось прямо на пальцях - звідси можна бити, а далі вже точно-точно не можна. Хоча...", - образливо пише "МК".

І продовжує в тому ж настрої: "На початку листопада минулого року глава американського зовнішньополітичного відомства Блінкен заявив, виступаючи в Університеті Райса в Г'юстоні, що Україна має право бити в будь-якій точці на території Росії західною зброєю. Медведєв, природно, відповів, що "в такому разі й удари по німецьких заводах, де ці ракети роблять, будуть повністю відповідати міжнародному праву". Тоді йшлося, в основному, про Крим. Що в підсумку? На Крим як летіли західні ракети, так і летять. Ах, так, на самому початку цього травня представник МЗС Росії Марія Захарова попередила владу США, Великобританії та ЄС про удар у відповідь у разі атаки ЗСУ по Криму або Кримському мосту. За її словами, такі дії спричинять "нищівний удар відплати". У ніч на 17 травня (за даними Міноброни РФ) 51 дрон-камікадзе ЗСУ знищили або перехопили над територією Криму, а загалом у нальоті на російські регіони брало участь понад 100 БПЛА. Не можна бити по Криму, а то як відповімо! Б'ють по Криму. Не можна бити "по території Росії" (гаразд, припустимо, передбачається "міжнародно визнана територія" і ми з таким трактуванням погоджуємося, хоча це слабка позиція), а то пошкодуєте! Б'ють по Бєлгороду. А далі - вже точно-точно не можна, або...?".

"Путін, зустрічаючись наприкінці цього тижня з керівниками підприємств ОПК, озвучив умову перемоги: "Ми повинні бути весь час на крок попереду. Треба випереджати противника... і тоді перемога буде гарантована". Абсолютно універсальний принцип. Або Росія почне керувати ескалацією, а зараз очевидно, що це не так, ми весь час зсуваємо "червоні лінії", або нас втягнуть у велику війну", - суворо і лицемірно попереджає "МК", немов те, що відбувається, війною не називається.

"Звісно, Столтенберг зараз каже: "У нас немає жодного наміру відправляти наземні війська НАТО на Україну, тому що наша мета була двоякою: підтримати Україну, як ми це робимо, але також гарантувати, що ми не переведемо це в повномасштабний конфлікт". Але це шаблон, який не змінюється. Хто-небудь ще пам'ятає, що на самому початку СВО Німеччина, наприклад, присягалася і божилася, що не дасть Україні нічого, окрім касок і лопат, щоб уникнути втягування в "повномасштабний конфлікт"? Схожий "Леопард" на лопату?", - так само з обуренням підсумовує "МК"...

«Термін Януковича не закінчився»

Так звана "Свободная пресса" спробувала розгадати, "навіщо Янукович прилетів до Білорусі, коли там Путін з Лукашенком зустрічалися".

Газета нагадує, що 24 травня в Мінську президент РФ Путін заявив, що "легітимність чинного глави держави Україна закінчилася, тому з ким Москві вести переговори - питання не пусте".

"І немов для того, щоб відповісти на це питання, до Білорусі прилетів Віктор Янукович. Усім відомо, що термін його легітимності як президента не закінчився, а був перерваний державним переворотом в Україні. Появу Януковича в розпал переговорів Путіна і Лукашенка не змогли проігнорувати навіть українські політики, які почали просто істерити", - відверто прибріхує "СП" і просить прокоментувати ситуацію "політолога з України" Ростислава Іщенка, який чомусь перебуває в Москві. Той "припускає, що Янукович прибув до Білорусі саме для того, щоб обговорити з Путіним і Лукашенком майбутнє України".

"...Особисто я думаю, що без запрошення Янукович би не прилетів. Йому 74 роки, у нього все чудово, ніякої своєї гри він не веде й інтриг не плете. Він навіть підкоряється українським законам. Коли український суд попросив його дати свідчення як підозрюваного у справі про розвал ЗСУ - Янукович їх дав по скайпу", - хвалить побіжного "президента" Іщенко.

Але на запитання, чи може бути, згідно з українськими законами, Янукович "легітимним представником України на мирних переговорах із Росією", "політолог" відповідає витіювато: "Янукович був обранцем тих регіонів, яких у складі України більше немає. Донбас і Крим давали йому більшість голосів на виборах, а не Київ і Львів. Згідно з папірцями, легітимним в Україні є Зеленський, тому що ще в минулому столітті було ухвалено закон про те, що якщо почнеться війна - всі вибори в Україні скасовуються. Формально, легітимність Зеленського або Януковича може підтвердити Конституційний суд України... Але поки що ще жоден громадянин України до КС із цим питанням не звертався. І Янукович не звертався, зокрема".

"Я, хоч і українець, але зараз живу в Росії, тому мені важко розмірковувати про те, чого хоче український народ там. Якщо народ хоче миру - він зробить легітимним хоч Януковича, хоч чорта лисого. Але народ України окупований Заходом. І без згоди Заходу народ не підтримає Януковича. Якщо Путін захоче повернути Януковича на царство в Київ, - то все можливо. Але я думаю, що однієї волі Путіна не буде достатньо. Янукович може стати рятівником України. Але для цього потрібне схвалення не тільки Путіна, а й Заходу. Але я не розумію, навіщо це Заходу. Захід на швейцарській конференції, яка відбудеться в червні, готується підтвердити легітимність Зеленського і його курс на повне знищення населення України. Коли там не залишиться українців - Захід її поділить. А те, що Росія візьме доти, залишиться у Росії", - несе відверту нісенітницю московський "український політолог".

Він не приховує, що не в курсі, "що робив Янукович 10 років після державного перевороту".

"Він дав за це десятиліття три невиразних інтерв'ю, які нікого особливо не зацікавили. Закрив кримінальні справи, які проти нього велися в Україні. А так - він займався своїми справами, приватним життям. Розумієте, у 2014 році він просто втік замість того, щоб зберегти свою законну владу, яку йому дали виборці", - сумно і безвихідно підсумовує Іщенко.

«Вербує через ліжко»

"Аргументы и факты" розповіли жалісливу історію, як "в Естонії обговорюється підступність української біженки, яка через ліжко вербує майбутніх найманців для ЗСУ".

"Вона спокусила 24-річного жителя Талліна Егерта Мартінсона. А коли той поїхав воювати, створила обліковий запис у додатку для романтичних знайомств Tinder і почала шукати нових жертв", - вводить "АиФ" читачів у курс справи.

"На свою колишню кохану поскаржився сам Мартінсон, який працював тюремним наглядачем. Молодий чоловік розповів у соцмережах, що коли тільки-но розпочалася спеціальна військова операція в Україні (він її називає "велика війна Росії проти України"), в Таллінн як біженка прибула дівчина, в яку він закохався. Українка якось повідомила йому, що залишила кота в рідному місті Біла Церква (Київська область). І той організував поїздку на її батьківщину, щоб врятувати домашню тварину. Мартінсон, його дівчина і кіт понад рік жили в Естонії. Але, за його словами, у нього "стискалося серце" від розповідей українки про те, що відбувається на її батьківщині. І в якийсь момент влітку 2023 року вона підвела його до думки, що треба записуватися в найманці і їхати воювати з Росією. "Я чекатиму на тебе", - обіцяла дівчина", - розповідає "АиФ" деталі "постільного" вербування.

"Але щойно Мартінсон приїхав в Україну, друг розповів йому, що дівчина завела акаунт у Tinder і почала зустрічатися з іншими чоловіками. "Це був болючий момент", - поділився естонець. За його словами, з того моменту українка перестала бути його дівчиною. Однак усе кинути, щойно приїхавши, він уже не міг", - сумно констатує "АиФ".

"На батьківщині над цією трагікомічною історією хтось посміявся, а хтось поспівчував. Естонська щоденна газета Postimees навіть взяла в нього інтерв'ю. У ньому Мартінсон підтвердив історію зі спокушанням і відправкою на фронт. Журналісти зазначили, що 24-річний молодий естонець, який був високим і сильним, схуд на Україні на 30 кілограмів... Військові пабліки пишуть, що Мартінсон приєднався до підрозділу Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони України під назвою Omega Team. Він більше відомий не участю в боях, а тим, що нічого не робить і витрачає виділені на нього гроші на зйомки пропагандистських відеороликів для соціальних мереж. Так, в інтернеті багато сюжетів, де він розповідає про важливість участі в боях, водночас перебуваючи далеко від лінії фронту, але вдаючи, що щойно повернувся з передової. Днями Мартінсон поскаржився на корупцію в лавах українського командування. Однак ці його дописи недовго провисіли в соцмережах естонця. Наразі всі його акаунти видалено. Про долю Мартінсона більше нічого не відомо", - розчаровано підсумовує "АиФ", що так заінтригувало читачів "вербуванням через ліжко".

Огляд підготував Михайло Карпенко, «ОстроВ» 

Статті

Світ
21.11.2024
19:00

Політолог Костянтин Матвієнко: У РФ немає стратегічного запасу, щоб довго продовжувати війну. Вони викладають останні козирі

Ближче до ядерної війни ми не стали, це абсолютно однозначно. Я впевнений, що РФ не наважиться на ядерну ескалацію, що б ми не робили з далекобійними ракетами США та інших країн.
Країна
21.11.2024
18:00

«Рубіж» чи останній рубіж?

«Рубіж» - це справді межа можливостей Москви у конвенційній зброї. Тому йому краще щоб усі думали, що в РФ є така зброя і боялися, ніж знали це напевно. Тим більше, що кількість "Рубежів" може бути суто демонстраційною.
Країна
20.11.2024
13:55

Звільнений з полону оборонець Маріуполя Андрій Третьяков: "Азовсталь", тортури та обмін

Навіть чеченці краще за росіян в плані поводження з військовополоненими. Коли заїжджали чеченці, то ставлення було більш-менш прийнятним. Найгірше ставлення до нас було саме з боку росіян у Таганрозі.
Всі статті